Словарь української мови (1924)/посмутити
| ◀ посмугувати | Словарь української мови П посмутити |
посмутитися ▶ |
|
Посмути́ти, чу́, ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
| ◀ посмугувати | Словарь української мови Борис Грінченко П посмутити |
посмутитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
посмутити
Борис Грінченко
1924
Посмути́ти, чу́, ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.