Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посміхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посміхати
Берлін: Українське слово, 1924

Посміха́ти, ха́ю, єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати. Мил. 346.