Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посокотитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посокотитися
Берлін: Українське слово, 1924

Посокоти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити… і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.