Словарь української мови (1924)/посокотитися

by Борис Грінченко

◀ посовуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П посокотитися

посол ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посокоти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити… і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.