Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посопти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посопти
Берлін: Українське слово, 1924

Посопти́, плю́, пе́ш, гл. Посопѣть.