Словарь української мови (1924)/посполитися
| ◀ посполитий | Словарь української мови П посполитися |
посполиця ▶ |
|
Посполи́тися, лю́ся, лишся, гл. Сойтись, вступить въ дружескія отношенія. З ним трудно посполитись. НВолын. у.
| ◀ посполитий | Словарь української мови Борис Грінченко П посполитися |
посполиця ▶ |
|
Словарь української мови — П
посполитися
Борис Грінченко
1924
Посполи́тися, лю́ся, лишся, гл. Сойтись, вступить въ дружескія отношенія. З ним трудно посполитись. НВолын. у.