Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посправляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посправляти
Берлін: Українське слово, 1924

Посправля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и спра́вити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс.