Словарь української мови (1924)/поспускати

by Борис Грінченко

◀ поспрошувати

Словарь української мови Борис Грінченко П поспускати

посрібнити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поспуска́ти, ка́ю, єш, гл. То-же, что и спусти́ти, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. I. 6.