Словарь української мови (1924)/поспішатися

by Борис Грінченко

◀ поспішати

Словарь української мови Борис Грінченко П поспішатися

поспішний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поспіша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. поспіши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. = Поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Чуб. V. 700. Поспішається з козами на торг. Ном. № 7739. Поспішився козаченько той періг із'їсти. Чуб. V. 436.