Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поставний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поставний
Берлін: Українське слово, 1924

Поставни́й, а́, е́. 1) Узаконенный, установленный. Поставна́ ціна́. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. НВолын. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.