Словарь української мови (1924)/поставний

by Борис Грінченко

◀ поставлятися

Словарь української мови Борис Грінченко П поставний

поставник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поставни́й, а́, е́. 1) Узаконенный, установленный. Поставна́ ціна́. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. НВолын. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.