Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постарий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постарий
Берлін: Українське слово, 1924

По́старий, а, е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. НВолын. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. I.