Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постаріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постаріти
Берлін: Українське слово, 1924

Поста́ріти, рію, єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. НВолын. у.