Словарь української мови (1924)/постаткувати
Зовнішній вигляд
◀ постати | Словарь української мови П постаткувати |
постать ▶ |
|
Постаткува́ти, ку́ю, єш, гл. Остепениться. Нехай він постаткує. НВолын. у. Уже постаткував, покинув гуляти. НВолын. у.