Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постискати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постискати
Берлін: Українське слово, 1924

Постиска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Пожать (во множествѣ). 2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється. Каменец. у.