Словарь української мови (1924)/постолакати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ постогнувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постолакати 		постолець ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Постола́кати, каю, єш, гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/постолакати&oldid=528157