Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постолакати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постолакати
Берлін: Українське слово, 1924

Постола́кати, каю, єш, гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.