Словарь української мови (1924)/постреляти
Зовнішній вигляд
◀ пострашитися | Словарь української мови П постреляти |
пострибати ▶ |
|
Постреля́ти, ля́ю, єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали, — постреляли-порубали. ЗОЮР. I. 42.