Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постріляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постріляти
Берлін: Українське слово, 1924

Постріля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли. Чуб. 2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли. Рудч. Ск. 3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно. Чуб. V. 948.