Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постукувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постукувати
Берлін: Українське слово, 1924

Посту́кувати, кую, єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. I. 68.