Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постьобати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постьобати
Берлін: Українське слово, 1924

Постьоба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.