Словарь української мови (1924)/постільниця

by Борис Грінченко

◀ постілька

Словарь української мови Борис Грінченко П постільниця

постник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Постільни́ця, ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? „Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.