Словарь української мови (1924)/посуміти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ посукувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посуміти 		посумнитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Посумі́ти, мі́ю, єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. I. 9.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/посуміти&oldid=528237