Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посутяжити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посутяжити
Берлін: Українське слово, 1924

Посутя́жити, жу, жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде. Кременч. у.