Словарь української мови (1924)/посушити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посушити
Берлін: Українське слово, 1924

Посуши́ти, шу́, шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабини сиренькі. Чуб. V. 1129.