Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посхиляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посхиляти
Берлін: Українське слово, 1924

Посхиля́ти, ля́ю, єш, гл. Нагнуть, склонить (во множествѣ). Ой у рути верхи крути, піду посхиляю. Мет. 116. Ой у лісі на горісі, там гадини гніздо звили, головоньки посхиляли. Чуб. V. 915.