Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посягати
Берлін: Українське слово, 1924

Посяга́ти, га́ю, єш, сов. в. посягти́, гну́, не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. III. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.