Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посіверіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посіверіти
Берлін: Українське слово, 1924

Посівері́ти, рію, єш, гл. = Пошерхнути. Бач, як губи посіверіли.