Словарь української мови (1924)/потайний

by Борис Грінченко

◀ потайком

Словарь української мови Борис Грінченко П потайний

потайник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потайни́й, а́, е́. Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.