Словарь української мови (1924)/потакач
Зовнішній вигляд
◀ потакатися | Словарь української мови П потакач |
потаковник ▶ |
|
Потака́ч, ча́, м. Поддакивающій. Потакач тим і живе, що язиком грає.
◀ потакатися | Словарь української мови Борис Грінченко П потакач |
потаковник ▶ |
|
Словарь української мови — П
потакач
Борис Грінченко
1924
Потака́ч, ча́, м. Поддакивающій. Потакач тим і живе, що язиком грає.