Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потакач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потакач
Берлін: Українське слово, 1924

Потака́ч, ча́, м. Поддакивающій. Потакач тим і живе, що язиком грає.