Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поталанити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поталанити
Берлін: Українське слово, 1924

Поталани́ти, ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.