Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потарабанити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потарабанити
Берлін: Українське слово, 1924

Потараба́нити, ню, ниш, гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, — потарабанив. Драг. 150.