Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потаскати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потаскати
Берлін: Українське слово, 1924

Потаска́ти, ка́ю, єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.