Словарь української мови (1924)/потектися
| ◀ потекти | Словарь української мови П потектися |
потеленькати ▶ |
|
Потекти́ся, чу́ся, че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Млак. 106. Німці пошваркотіли та й потеклися. Федьк.
| ◀ потекти | Словарь української мови Борис Грінченко П потектися |
потеленькати ▶ |
|
Словарь української мови — П
потектися
Борис Грінченко
1924
Потекти́ся, чу́ся, че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Млак. 106. Німці пошваркотіли та й потеклися. Федьк.