Словарь української мови (1924)/потиху

by Борис Грінченко

◀ потихи

Словарь української мови Борис Грінченко П потиху

потихшати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поти́ху, нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. Потихе́ньку, потихе́сеньку, потиху́сеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.