Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потиху

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потиху
Берлін: Українське слово, 1924

Поти́ху, нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. Потихе́ньку, потихе́сеньку, потиху́сеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.