Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потичити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потичити
Берлін: Українське слово, 1924

Потичити, чу, чиш, гл. Обгородить тичками. Вх. Зн. 69.