Словарь української мови (1924)/потомний
| ◀ потомитися | Словарь української мови П потомний |
потомність ▶ |
|
Пото́мний, а, е, пото́мній, я, є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169.
| ◀ потомитися | Словарь української мови Борис Грінченко П потомний |
потомність ▶ |
|
Словарь української мови — П
потомний
Борис Грінченко
1924
Пото́мний, а, е, пото́мній, я, є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169.