Словарь української мови (1924)/потомок

by Борис Грінченко

◀ потомність

Словарь української мови Борис Грінченко П потомок

потомство ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пото́мок, мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. I. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.