Пото́му,нар. 1) = Потім 1. Я потому піду. Каменец. у. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Чуб. V. 153. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна. Чуб. V. 116. 2) = Поті́м 2. Тепер вітрів нема, а там і потому. Константиногр. у.
