Словарь української мови (1924)/потонути
Зовнішній вигляд
◀ потонко | Словарь української мови П потонути |
потоншати ▶ |
|
Потону́ти, ну́, неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.