Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потонути
Берлін: Українське слово, 1924

Потону́ти, ну́, неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.