Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потоптати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потоптати
Берлін: Українське слово, 1924

Потопта́ти, пчу́, чеш, гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати. Ном. № 331.