Словарь української мови (1924)/поторгувати
Зовнішній вигляд
◀ поторгати | Словарь української мови П поторгувати |
поторгуватися ▶ |
|
Поторгува́ти, гу́ю, єш, гл. Поторговать; продать или купить на базарѣ. Поїхав він на базарь — от як би і у нас у Корсуні — поторгував він, що йому треба було. Рудч. Ск. I. 115.