Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потрата

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потрата
Берлін: Українське слово, 1924

Потра́та, ти, ж. Утрата, издержка. Лучиться, що чоловік зовсім дурни, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді вже округ горе та потрата. Рудч. Ск. II. 174.