Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потрачати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потрачати
Берлін: Українське слово, 1924

Потрача́ти, ча́ю, єш, сов. в. потра́тити, тра́чу, тиш, гл. Тратить, истратить, издержать, утрачивать, утратить. Кипить, мов у горшку окріп і силу даром потрачає. О. 1861. IV. 158.