Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потровити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потровити
Берлін: Українське слово, 1924

Потрови́ти, влю́, виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Лебед. у. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ). Лебед. у.