Словарь української мови (1924)/потрусити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потрусити
Берлін: Українське слово, 1924

Потруси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Потрясти. 2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у. 3) Обыскать кого.