Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потруїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потруїти
Берлін: Українське слово, 1924

Потруї́ти, трую́, їш, гл. Отравить (многихъ).