Словарь української мови (1924)/потряхати
Зовнішній вигляд
◀ потрясти | Словарь української мови П потряхати |
потуга ▶ |
|
Потряха́ти, ха́ю, єш, гл. Встряхивать. Підняли його на руки. Я потряха́в-потряхав його, — так ні, він неживий був. Новомоск. у.