Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потурбувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потурбувати
Берлін: Українське слово, 1924

Потурбува́ти, бу́ю, єш, гл. Побезпокоить. Дід потурбує свою старість. О. 1861. X. 56.