Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потухати
Берлін: Українське слово, 1924

Потуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. поту́х(ну)ти, хну, неш, гл. Потухать, потухнуть.