Словарь української мови (1924)/потьмарити

by Борис Грінченко

◀ потушити

Словарь української мови Борис Грінченко П потьмарити

потьмаритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Потьмари́ти, рю́, ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. I. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. I. 190.