Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потіпати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потіпати
Берлін: Українське слово, 1924

Потіпа́ти, па́ю, єш, гл. Потрепать. На́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Рудч. Ск. II. 44. Потіпати за бороду. ХС. IV. 23.