Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потішний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потішний
Берлін: Українське слово, 1924

Поті́шний, а, е. Утѣшительный. Принесу вам потішну звістку. К. ЧР. 253.